Горицвіт весняний Adonis vernalis L.

Наприкінці квітня – на початку травня на схилах та пологих верховинах степових пагорбів блищать на сонці яскраво-жовті квіти горицвіту весняного. Латинська родова назва рослини – адоніс. У грецькій міфології – це ім’я прекрасного юнака, що вразив своєю вродою богиню кохання Афродіту. Після смерті вона перетворила його на багряну квітку. Рослина і справді чарівна – довгі стебла із витонченим, тонко розсіченим листям прикрашені розкішними квітками, що нагадують сонце в мініатюрі.

Поширений горицвіт весняний від Іспанії до басейна Лени, переважно, у лісостепу, на ділянках із гарним дренажем – по схилах пагорків та в балках. В окремих місцях він буває дуже звичайним, проте часто відсутній там, де, здавалося б, є всі умови для його зростання. Інші види горицвіту поширені у Середземномор’ї, Альпах, Передній та Середній Азії, Гімалаях, Західному Китаї, Сибіру та на Далекому Сході. У багатьох з них квітки – червоного кольору.

Горицвіт весняний – багаторічна рослина. Строк його життя довгий: припускають, що він може перевищувати 150 років (!), а максимального розвитку ця рослина сягає лише у віці 40-50 років. Отже, коли Ви дивитесь на квітку горицвіту, пам’ятайте, що можливо саме нею милувалися колись Ваші діди і прадіди. У молодої рослини є усього один надземний пагін, але із віком їх стає більше, розвивається також і міцна коренева система, яка занурюється у товщу ґрунту на глибину більше 2 метрів. У силі віку квіти з’являються щорічно, але згодом починаються перерви у квітінні, інколи – до 7-8 років. Розмножується горицвіт лише насіннєвим шляхом. Його плід, багатогорішок, складається з окремих однонасіннєвих горішків. Насіння розноситься мурахами, яких приваблює багатий на олії придаток горішка. Проростає лише те насіння, що знаходиться у верхньому шарі ґрунту, не глибше 2 см, а його схожість зберігається лише протягом одного року.

Людина вже давно познайомилася із корисними властивостями горицвіту. Вони були відомі іще у Стародавній Греції. Відносно нещодавно виявилось, що глікозиди, які містяться у листі, здатні впливати на частоту і силу скорочень серцевого м’язу. Лікарські препарати, що їх отримують з горицвіту, характеризуються заспокійливою дією, допомагають людям із неврозами серця та серцевою недостатністю. У давнину речовини з кореневищ горицвіту використовували для фарбування шовку у жовтий колір.

Горицвіт весняний занесений до Червоної Книги України. Він повсюдно став рідкісним, передусім, через надмірну заготівлю лікарської сировини. Горицвіт не виносить сильного затінення: гине в разі створення на степових схилах штучних лісів, окремі рослини лишаються тільки на галявинах і узліссях. Потерпає також від збирання квітів навесні, від степових пожеж і надмірного випасання худоби. У місцях рясного зростання необхідно застосовувати спеціальні заходи для його охорони.

М.В. Банік